Церква у Смільнику була побудована 1791 року (згідно з кириличним написом на ній) і до наших днів збережена без змін.
Це єдина вціліла будівля в Бещадах архаїчного, так званого бойківського типу. Церква є тридільною, орієнтованою будівлею зрубної конструкції. Складається з пресвітерію, нави і бабинця. Дах і верхня частина храму вкриті ґонтом.
Всередині збереглася поліхромія з кінця XVIII століття, яку поновлювали у 1921, 1969 і 2009 роках.
У 1939 році Смільник опинився під радянською окупацією, а після закінчення війни – в межах кордонів СРСР. Восени 1951 р., внаслідок зміни кордонів, Смільник знову повернувся в межі Польщі, але вже без мешканців, яких переселили вглиб Росії.
Відтоді у Смільнику ніхто не оселявся, а нежилі будівлі поступово розбирали на матеріали. Зрештою, залишилася тільки церква і спустошений цвинтар.
Після 1951 року церкву в Смільнику використовував колгосп для зберігання добрив і сіна.
У 1969-1970 роках церкву відреставрували за державні кошти, а в листопаді 1973 року передали римо-католицькій парафії в Лютовиськах.
1974 року храм освятили як філію латинського обряду парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Лютовиськах. У 2004-2007 роках парафія провела ґрунтовну реставрацію храму, під час якої, серед іншого, було піднято і вирівняно фундамент, замінено ґонт і відремонтовано елементи кроквяної системи даху.
2013 року Смільницьку церкву визнано унікальною і внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
