Хочете побачити зубрів? – Вам у праліс!
На північному сході Польщі зубри живуть у дикій природі у п'яти пущах:
- Біловезькій,
- Книшинській,
- Борецькій,
- Ромницькій,
- Августовській
Найкраще збережений фрагмент пралісу охороняє Біловезький національний парк. Тут кожен може побачити, як колись виглядали природні ліси європейської низовини. Відвідування суворо охоронюваної території дає уявлення про первісне середовище, незаймане людиною. Дерева тут доживають до свого максимального віку, а коли їх валить вітер або велетні падають від старості, вони дають життя іншим організмам і новому поколінню дерев. У заповідній зоні працівники парку ні в що не втручаються, хіба що розчищають пішохідну стежку, якщо на неї впало дерево. Ліс живе за своїми правилами. Для науковців це надзвичайно приваблива територія для досліджень, адже можна простежити за перебігом різноманітних природних процесів.
Пущі традиційно були мисливськими угіддями князів, королів, багатої шляхти. Тому мали особливий статус, який забороняв вирубувати дерева, селитися і полювати. Завдяки цьому найбільший європейський ссавець, зубр, вижив у натуральному середовищі.
Кожен, хто приїжджає до Біловезької пущі, хоче побачити зубрів, особливо у дикій природі.
Зубри люблять виходити на світанку на лісові галявини, де пасуться. Пізніше ховаються в лісі. Те, що сьогодні зубрів можна побачити в природному середовищі – диво, яке сталося завдяки зусиллям польських та іноземних вчених.
Зубра врятували від вимирання, але він все ще перебуває під загрозою зникнення. Хоча зараз у світі налічується понад 5 000 особин, популяції, що живуть на волі, тримаються невеликої сталої території і між ними не відбувається обміну генами. Обмін генами вкрай необхідний, оскільки всі зубри походять від 12 особин. Крім того, занадто мале розселення тварин, особливо взимку, коли вони скупчуються на місцях годівлі, сприяє зараженню хворобами одне від одного.
Та й переселення зубрів на нове місце – справа непроста. Йдеться не лише про витрати на відлов, транспортування та ветеринарну допомогу, а й про наслідки перебування таких великих ссавців на новій території. Їх не можна просто так пустити в ліс. Потрібно бути впевненим, що зубри знайдуть відповідні місця для відпочинку, корму і достатню кількість водопоїв. Інакше вони будуть набагато частіше виходити на сільськогосподарські угіддя і завдавати шкоди, наприклад, посівам ріпаку. Фермери, на відміну від туристів, не завжди хочуть бачити зубрів на своїх луках і полях.
